Від столу й далі

Дев'ята година. Країна зупиняється на одну хвилину, як і щоранку.

Сьогодні календар дає дневі ім'я. Міжнародний день миру. Цього року він має тему: інвестувати в мир — для кожного, всюди, щодня.

У Нью-Йорку на початку місяця Генеральний секретар ударив з цієї нагоди у дзвін. Там, де уряди не приносять миру, сказав він, люди показують інший шлях.

Тут — хвилина. Потім 9:01.

Стіл.

У червні його поставили на остаточне місце. Сусіди приїхали вже затемна, конем і возом.

Одного вечора першого тижня хтось із сусідів піднявся нагору зі свіжими молочними продуктами.

Ті перші дні закінчувалися за столом, перед заходом сонця. Роботу, що лишалася, доробляли після.

Є інший стіл, в іншій країні. Я не знаю, чи моя родина ще колись сяде за нього разом.

Кухонний стіл накривають, прибирають, накривають знову. Ніхто нічого не підписує.

Долина.

У серпні з жолоба перестало капати. Джерело живило його поколіннями. Внизу, в містечку, крани пересохли, і воду до лікарні возили водовозами.

Я обійшов джерела й потоки — які ще течуть, які пересохли. З господарем — план: цистерни на талу й дощову воду, збережену на посушливі тижні. Для цього господарства. Потім, може, і для сусідніх.

Сім сонячних панелей приїхали з фабрики в Китаї. Останній відтинок угору вони їхали за двома кіньми.

Стежка між будівлями — з каміння, знайденого тут-таки, на піску, який привіз ЗІЛ-131. Камінь за каменем.

У містечку збирається клуб, щоб говорити англійською. Говорити і слухати — це і є практика.

Тут на це є слово. Толока.

Країна.

У потязі зі Львова молодий чоловік із Києва купив мені квиток на автобус до долини. Грошей не взяв.

У червні, дорогою до містечка, — колона. Близько тридцяти машин, на кожній два прапори — синьо-жовтий і червоно-чорний. Швидка — третя в колоні. Люди на колінах. Друга за чотири дні.

У місті — цілий день в установі заради одного слова в анкеті. Волонтер. Над головою — літаки.

Повномасштабна війна триває п'ятий рік. Цього місяця двоє посланців понад три години сиділи за столом у Москві, потім сіли на потяг до Києва. Про прорив не повідомили. Нових переговорів чекають у жовтні. Дати немає.

Кордон.

Першого дня Одра широко розкрилася під потягом. Той берег уже був Польщею.

Листи приходять із Німеччини й Канади. Питають: чому Україна.

Той самий календар, деінде.

Іран — удари від останнього дня лютого. Перемир'я у квітні, меморандум у червні, знову удари.

Газа — перемир'ю майже рік. Майже сімдесят чотири тисячі загиблих за підрахунком міністерства охорони здоров'я, близько тисячі чотирьохсот із них — від початку перемир'я. Більшість будівель пошкоджено або зруйновано. За останнім підрахунком понад мільйон людей без постійного житла.

Судан — 33,7 мільйона людей потребують допомоги. Голод в Ель-Фашері та Кадуглі.

Схід Конго — у серпні погоджено дорожню карту переговорів. Бої відтоді.

М'янма — шостий рік. Понад дев'яносто тисяч загиблих.

Малі — Кідаль упав у квітні. Відтоді наступи по всій країні.

Мексика — війни не оголошено. Сорок убивств на день у серпні, за підрахунком уряду. Два роки тому було вісімдесят сім. Зниклих рахують окремо.

Колумбія — десять років після мирної угоди. У Кататумбо два збройні угруповання б'ються за землі коки. Сто тисяч людей утекли — майже третина регіону.

Один індекс дванадцятий рік поспіль фіксує, що миру меншає. 103 країни за останні п'ять років були втягнуті в конфлікт поза власними кордонами. 117,8 мільйона людей вимушено переміщені на кінець минулого року.

За цим індексом, майже п'ятсот людей на день гинуть у конфліктах усередині власних країн. За іншим підрахунком, торік бої виганяли людей з дому майже дев'яносто тисяч разів на день. Найбільше за весь час спостережень.

У 1970-х майже кожна четверта така війна закінчувалася мирною угодою. У 2010-х — одна з двадцяти п'яти.

Це рахунок згори.

1978 року Вацлав Гавел написав про зеленяра, який ставить у вітрину своєї крамниці, між цибулею і морквою, гасло. Пролетарі всіх країн, єднайтеся. Він у це не вірить. Ставить, щоб йому дали спокій.

Одного ранку він його не ставить.

Через одинадцять років чоловік, який це написав, був президентом.

Південна Африка збудувала кімнату поруч із судом. Збудували її ті, кому довелося в ній жити.

Рахунок звідси.

Стіл за столом.

Одна стежка, розпочата.

Сім панелей, встановлених.

Один план для води.

Один клуб, якого в червні не було.

Два тижні в кімнаті в цих горах, з питанням, чи може ідея допомогти закінчити війну.

А що, як мир будувати так, як стежку, — з того, що вже лежить на землі?

Одне слово, толока, старше за будь-яку програму, яка колись приїде його навчати.

Завтра о дев'ятій хвилина прийде знову, а о 9:01 — день.

Day 93 — Aufbau — Soil and Peace
Verkhovyna, Carpathian Mountains, Ukraine
© 2026 Michel Garand | Soil and Peace | CC BY-SA 4.0
stewardship@ubec.network