З гори вниз

З гори вниз, рано — сусід веде корову на мотузці.

Ми теж поїхали до Верховини на четверговий ярмарок.

Ярмарок заполоняє місто в базарний день — сир, ліжники, городина, мед, чоботи, відра, інструмент, одяг, нові речі й старі. Люди спускаються з бічних долин — продавати, купувати, стояти й говорити.

Верховина — високогір’я, неофіційне серце Гуцульщини. Кажуть, немає села вище.

Потім Чорний Черемош. Чоботи геть, ноги у воду. Вода збігає з високих гір і не теплішає, навіть тепер.

Це власна річка району — вісімдесят сім кілометрів, уся в межах Верховини, живлена дощем і останнім снігом. Уздовж берегів росте черемха — біла навесні. Колись вона зносила ліс долини: чоловіки гнали плоти вниз на рівнини, і останній пройшов у 1979-му. Нижче за течією вона зустрічає Білий Черемош. Звідти вода йде до Пруту, далі до Дунаю, далі до моря.

День 5 — Räumen — Soil and Peace
Verkhovyna, Carpathian Mountains, Ukraine
© 2026 Michel Garand | Soil and Peace | CC BY-SA 4.0
stewardship@ubec.network